Димар з червоним обводом
Найвище
Залізо стовбури кран ланцюги
Вода
2 хінських голодранці по парі корзин у них
з фісташками
Двоє дівчаток у червоненьких спідничках
І хуткорухі панни модними пташками
А зверху задимлене небо
А в глибині по той бік гори
В тумані силует димаря ніби ребус
А там за горами море.
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Привітання
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Вечірній пароход