Михайль Семенко – Гріхопадіння: Вірш

Я не хочу своєї уваги скупчувати
Нудним шаблоном розважань.
Вам не побачити моєї уступчивості
Під сміхом зблідлим ображань.

І коли людину остаточно вимучите —
Я займусь філософією натхнення.
Кому, кому ви кров із серця виточите
За ілюзорну ганьбу гріхопадення?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайль Семенко – Гріхопадіння":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Михайль Семенко – Гріхопадіння: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.