Я знов почув, як хвилі неспокійні
Натхнення ніжного у серці прокотились,
До струн пісень моїх покірно прихилились,
І кобзи віщої почув я згуки ніжні.
Могутні крила з піснею ростуть
І сили неземні за хмари підіймають.
Куди вони ще серце моє звуть,
Поранене — ще знов навіщо рвуть,
На шлях який мене передзначають?
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Серце рветься
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Тіні забуті
(Оцінок ще немає)