Ні, не поїдемо ми з Вами в Америку,
Бо будете падати там в істерику,
Бо серце моє, найсвятішу муз’ику, —
Нерозважному крику
Я присвячую зараз.
Може, хочете бачити Ви в особі моїй Кубелика?
Ах, не можу бути ніким і нічим я, окрім Семенка.
А потім… Панно, я поет скетінг-рінга,
Через протоку Берінга —
Наш у Америку одинокий шлях.
_____________
Кубелик Ян (1880—1940) — чеський скрипаль.
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Павзи
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Русокосою оточила
(Оцінок ще немає)