Обведені смужками мені подобаються риси
хінських гір
Витворені зломи верхогір і падань.
Літом я пригадую вони похожі на килим
з тигрових шкір
А повітря пахне іноді як ладан.
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Вечірній пароход
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Кіно
(Оцінок ще немає)