Михайль Семенко – Сірий вихор: Вірш

Сірий вихор пронісся над моїми будовами —
Сірий вихор мої будови звалюючи.
Пройнявсь містично він огненними словами —
Пройнявсь огненними словами, тугу спалюючи.

Блиснув опівночі пожарами беззразковими.
Гудів і тріскав, цілу ніч не змовкаючи.
Язиками і пасмами червоними випадковими
Мене за душу, мене за багрову душу торкаючи.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайль Семенко – Сірий вихор":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Михайль Семенко – Сірий вихор: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.