Михайль Семенко – Тайфун: Вірш

Повіяло зашуміло з моря
На Брата і Сестру*
Понесло на долину хору
Примари без рук.

Шматками темряви закидало міжгір’я
Чорними хрестами закрутило внизу
Заскиглили душі від пекельного зневір’я
А сонце — сонце було поблизу!

Протиснулось на рятунок вимушений
Стиха розтанули плями і зникли хрести
І запитав Пан до решти видушений —
Хто Ти?
____________________
* – Назви сопок у Приморськім краї.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Михайль Семенко – Тайфун":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Михайль Семенко – Тайфун: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.