Я дививсь учора ввечері на бухту
З якої зійшов льод.
Пожар на заході давно вже стухнув
І прийшов вечірній пароход.
Давно не бачив відблисків ліхтарних
Що стовбурять так густо на воді.
Лягають тіні в бухті плинів хмарних
І миготять на тінях блиски золоті.
Вслухавсь у пісню серед хмурої тиші
Впивав її з нерухомо-м’яким повітрям.
Ніч. Гори. Темна в огниках бухта мене колише
В теплих хвилях поволі плинучого вітру.
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Димар
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Риси гір
(Оцінок ще немає)