Я хтів би знать — що є життя?
Хто засвітив на небі зорі?
В натхненному бурхливоморі
Сумує людське почуття.
Життя не є цвітучий гай.
Життя є вулиця шумлива.
Автомобіль або трамвай
Тебе роздавить — будь щасливий.
І ходимо як комашня,
Не бачим зор у синім небі.
Нас гнітить, душить метушня!
Не треба!
- Наступний вірш → Михайль Семенко – Море моєї душі
- Попередній вірш → Михайль Семенко – Мій привіт
(Оцінок ще немає)