Підсумувавши, він засумував.
Пихи й неуцтва перед ним сполука:
Читай – брехня; живи – неправда, мука;
Твори – не маєш і на це ти прав.
А скільки зведено на нього справ
Наклепницьких! Престолові докука
Святому – цього чернеця наука,
Чий геній на прийдешнє посягав.
Він огневим думок своїх пунктиром
Від Істини до Користі шляхи
Намітив людям, і до краю щиро
Міць досліду він боронив. Лихих
Невігласів з пітьми він тяг до сонця,
Бо зрів його з тюремного віконця.
