Я знав, що глиб твоїх скорбот –
Морський, солоний глиб.
Я бачив плин твоїх турбот
В мережі чорних шиб.
Я знаю радощів твоїх
Веселий, рідний шум
І звичку буднів бойових –
Взять недруга на глум.
Що ми зустрінемось колись,
Я це напевно знав:
Недурно ж так переплелись
Маршрути наших лав.
Але про те, що знаєш ти,
Я не знаходжу слів…
Нам треба так перецвісти,
Щоб визрів творчий гнів.
- Наступний вірш → Михайло Доленго – Години
- Попередній вірш → Броніслав Грищук – За тридев’ять небес
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші