Не приїду… Не побачу. Не пробачу.
Ти не винна. Що там вибачатись?
Я не засміюсь і не заплачу
Перед тим, як із тобою розпрощатись.
Не приїду… Та побачу — мо’, й пробачу.
Бо ж не винна… Спогади і сни…
Я прийдешнє, як минуле, бачу:
Буде в нас продовження весни.
Не приїду… Приїжджай! Побачиш,
І почуєш, і відчуєш глибину…
Може, засмієшся і заплачеш.
Я побіля тебе не засну!..
