Сонце мрії моєї!
Не гасни, світи!
Щоб не прагнув свічок супокою,
Щоб до тебе зумів дорости —
І побачити знов над собою.
- Наступний вірш → Микола Дмитренко – Треба буть собою в будні та у свято
- Попередній вірш → Микола Дмитренко – Б’юся об лід – зсередини
(Оцінок ще немає)