Микола Дмитренко – Твоїх очей глибокий смуток: Вірш

Твоїх очей глибокий смуток
Свічу бажання запалив.
А глибина — то мій набуток…
Якщо не зараз, то коли?

Проймає нас душевний трепет.
Гарячий дотик пригортань.
Взаємний шепіт — ніжний лепет,
Тремтять заряджені уста.

Медова мить, магічний порух,
Тривка любові глибина
Розворушила сухий порох —
До вибуху, до дна, до дна…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Дмитренко – Твоїх очей глибокий смуток":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Дмитренко – Твоїх очей глибокий смуток: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.