Ти — музика, ти сплеск емоцій
І ніжний легіт вітерця.
Сльозинка щастя в моїм оці,
Спокуса-доля для ловця.
Ти — грім у тиші, блискавиця,
І дощ, що ллється з рукава.
В тобі з’єднались тісто й криця.
Ти — як богиня! Та жива!
- Наступний вірш → Микола Дмитренко – До тебе, моя люба, поспішаю
- Попередній вірш → Микола Дмитренко – Балада
(Оцінок ще немає)