Микола Петренко – Кар’єрист і совість: Вірш

(Уявна зустріч)

Випав шанс обнять посаду —
Кличе совість на пораду,
Бо спокуса хоч велика —
Є маленька заковика:
Треба, щоб звільнить дорогу,
Другові підставить ногу…
Совість тут заговорила:
— Мушу виручить дурила:
Друга підчіплять не треба —
Це вже я зроблю за тебе!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Кар’єрист і совість":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Кар’єрист і совість: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.