Микола Петренко – Лелече гніздо: Вірш

А ти попробуй, друже будівничий,
Таке, що ще не виснував ніхто:
А ти попробуй звичне і незвичне –
А ти змайструй лелечине гніздо!

А ти попробуй, мудрий чоловіче,
Що сто наук на службу взяв собі:
А ти попробуй – з пруття та паліччя
Сплести на телеграфному стовпі!

Гаразд – на дубі, на верхівці стріхи,
Так, щоб ні шквал, ні грім, ні буревій:
Ти доживи до радісної втіхи –
Сплести гніздо подрузі молодій!

Нехай гуде, і шарпає, і блиска,
Хай із-під хмари чортом наліта –
Це для малят розгойдана колиска,
Вона в одвічнім царстві пресвята!

Пролинуть дні – і ось уже й по літу,
Вже й осінь від надії відлуча –
Ти вернешся з далекого край світу:
Гніздо ж сія, мов у вікні свіча!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Лелече гніздо":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Лелече гніздо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.