Микола Петренко – П’ятий туз: Вірш

Сусід мій грає в карти: бубни, чирви…
Сусід мій чує музику при грі:
В нечистих гроші плодяться, як черви,
Неначе черви у гнилім нутрі.

Сусід мій грає: ось тузи, ось дами,
І під нечутну музику співа:
«Ну що ж, нехай душа — помийна яма.
Зате кишені грішми набива!..»

Сусід купує речі прехороші
І переводить музику на жарт:
— Душа смердить? Але ж не махнуть гроші!
Живем — як м’ятий туз в колоді карт!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – П’ятий туз":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – П’ятий туз: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.