Микола Петренко – Розношений вінок: Вірш

Голова — за розмір шістдесятий,
Шапку — й ту нелегко підібрати.

Ну, а тут вінок дарує слава;
Замалий віночок, звісна справа.

Тисне, клятий, що тут говорити!..
Може, дать сусіду розносити?..

Через тиждень взяв назад… Нарешті!..
Тільки ж — диво: став вінок ще менший.

— Я його, — сусід відповідає, —
Трохи зшив, бо з голови спадає…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Розношений вінок":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Розношений вінок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.