Липнева ласко, де ти нині, де ти?
Осінній вітер куряву гребе.
Ген явір кида золоті монети,
Але не здатний викупить себе.
А, мо’, це я гублю за словом слово,
Щоб відкупитись від пекельних скрут?.
Виходить місяць, ніби князь на лови.
О, як нам, князю, непривітно тут!
