Чумацький віз чи парокінні дроги,
Комфорт сучасних автоколісниць…
Як розверстать мої земні дороги —
Вони досягнуть астроодиниць.
Дорога — це осмута і розрада,
Колиска мрій, що з ранніх літ беріг.
І серце, ніби кокон шовкопряда.
Вгортається у павутинь доріг.
Вшановую тебе, земна дорого,
Поміж людей, поміж дерев і трав…
Але ж нехай мене не судять строго
За ті шляхи, що я собі обрав.
Голодні пересилки та етапи —
Це теж дорога. І надія теж.
Без сліз в очах біля шкільної мали
Мій шлях терновий, правнуче, простеж.
Зумій побачить коло зловороже,
Що кидало мене у ніч лиху…
Якби ж ти дав хоч перед смертю, Боже,
Десь років кілька вільного шляху.
Щоб я завершив розпочате діло —
Те, за яке караюся тепер.
А потім хай моє астральне тіло
Летить до інших — невідомих сфер.
