Микола Вороний – Блакитна Панна: Вірш

Має крилами Весна
Запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар
З-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.

Ось вона вже крізь блакить
Майорить,
Довгождана, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
Вся земля
Їй виспівує: “Осанна!”

А вона, як мрія сну
Чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюстках,
На квітках
Променистою росою.

І уже в душі моїй
В сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
Голосні
І сплітаються в гротески.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Вороний – Блакитна Панна":

Відгуки до поезії: 1

  1. Марина

    Картина, описана у вірші, весела, яскрава. Вона дає нам можливість уявити красу природи по-своєму, відповідно до фантазії автора та вражень про природу. Краса тут довкола. Вірш сподобався і тема вражає.

Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Вороний – Блакитна Панна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.