Микола Вороний – На батьковій могилі: Вірш

Спи, батьку мій… В пухкій землі
Забудь всі лиха, муки злі,
Всі кривди, що терпів на ній.
Спи, батьку мій.

Тяжкий тобі судився шлях.
Спочинь-же добре по трудах, —
Ти заслужив спочинок свій.
Спи, батьку мій.

І я колись отак, як ти,
Дійду останньої мети…
Сьогодні — цар, а завтра — гній…
Спи, батьку мій.

Син кріпака — ти вільний став,
І вільний дух в тобі буяв.
Твій дух живе в душі моїй.
Спи, батьку мій.

В огні палає рідний край!..
Спи, любий мій, не потурай —
За тебе син полине в бій!..
Спи, батьку мій…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Вороний – На батьковій могилі":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Вороний – На батьковій могилі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.