Микола Вороний – Патріот: Вірш

Ось він весь, немов живий —
Любий, щирий та сердечний
Патріот наш молодий
Легкодухий і безпечний.

Тип культурний козака,
Вміє він і заспівати,
Шпарко вчистить гопака,
Потім подиспутувати.

Чарку він не ллє за пліт
І прокаже без упину
Весь Шевченків заповіт,
Навіть другу половину.

Рідну мову любить — страх!
І поводячись по-свинськи,
Просторікує в шинках
Виключно по-українськи.

Розважати панночок —
Це у нього спеціяльність.
Ловить рибку на гачок
І скидає одвічальність.

Панночки, як рій, гудуть,
Панночки до нього линуть,
Патріотками стають,
Потім покритками гинуть.

На селі в святковий час
Він уп’ється з “меншим братом”,
І зовуть його у нас
Хлопоманом, демократом.

О, він щирий демократ! —
Невмивака і нечоса,
Він в салоні, як салдат,
Пальцем висякає носа.

Серце хай йому пусте,
Хай він буде ідіотом,
Він уславився про те
Українським патріотом.

Хай приходить слушний час,
Не страшна нам ця хвилина:
Патріоти єсть у нас, —
Ще не вмерла Україна!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Вороний – Патріот":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Вороний – Патріот: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.