На городі бурячок,
Зеленая гичка,
Сватав мене мужичок,
А я невеличка.
Сватав мене мужичок,
Хотів мене взяти,
А я йому відповіла –
Я не вмію жати.
А я йому відповіла –
Я не вмію жати,
Буде наша пшениченька
В полю зимувати.
Буде наша пшениченька
В полю зимувати,
Будуть наші сусідоньки
З мене ся сміяти.
Будуть наші сусідоньки
З мене ся сміяти,
Що я така молоденька
Та й не вмію жати.
Ой, візьму я новий серп,
Кину назад себе,
Не жала я в своїй мами
Та й не буду в тебе.
Не жала я в своїй мами
Та й в тебе не буду,
Купи мені парасольку,
Панувати буду.
Як ти хтіла, моя мила,
Парасольку мати,
Було собі, моя мила,
Панича шукати.
А ти знав, нащо брав
Міщаночку з міста,
Я не їла і не буду
Гречаного тіста.
А ти знав, нащо брав
Мене, невеличку,
Мене мати годувала,
Як перепеличку.
Мене мати годувала,
В папір завивала,
За багача лагодила,
За бідного дала.
Як би дала за багача
Та й за молодого,
А то взяла та й віддала
За діда старого.
А я діда шанувала,
Шанувати мушу,
Ой, господи милосердний,
Випри з діда душу.
Ой, господи милосердний,
Святий Миколаю,
Випри, випри з діда душу,
Ще рік погуляю.
Ой, господи, милосердний,
Святий понеділку,
Випри, випри з діда душу,
Я стану на дівку!
