На столі горілка, на столі медочок,
Дивлюсь я в віконце – іде мій синочок.
— Іди, іди, сину, маю що сказати:
То хто ж тобі рідніший, чи Жінка, чи Мати?
– Жінка ж мені рідна, бо моя дружина,
Теща ж мені рідну жінку спородила.
А ти ж моя мати, повинна мовчати,
Не будеш мовчати – то вижену з хати.
– Діти ж мої, діти, мої онучата!
Та я ж вас гляділа, як квочка курчаток,
Гляділа по двоє, гляділа по троє,
А Ви не схотіли мене і одної.
Не хочу я їсти, і хліба кусочка,
Якщо не знайдеться для мене куточка.
Не хочу я пити, не хочу я плати,
Щоб Ви не забули, що я ваша МАТИ.
