Наталія Май – Рано-ранесенько встану: Вірш

Рано-ранесенько встану, як ніколи,
Зайчики сонячні грають у вікні.
Так мені весело, бо іду до школи
І співаю радісні пісні!

Приспів:
Перший дзвоник,
Перший дзвоник пролунає –
Переливи, переливи золоті!
Я сьогодні,
Я сьогодні починаю
Першу стежку у житті!

Травами, росами вкрилися доріжки,
Ляльку й ведмедика дома залишу,
Стануть слухняними зошити і книжки,
Перше слово “мама” напишу!

Приспів.

Вчительку лагідно я візьму за руку,
Мама хвилюється, я їй посміхнусь!
Підемо ми разом у світи науки,
Разом я нічого не боюсь!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Наталія Май – Рано-ранесенько встану":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Наталія Май – Рано-ранесенько встану: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.