Ой, ходив чумак
Сім літ по Дону,
Та й не було пригодоньки
Ніколи йому.
Ой, заслаб чумак,
Та й ліг, та й лежить,
Ніхто його не спитає,
Що в нього болить…
А болить в нього серце,
Серце й голова,
Помирає чумаченько –
А роду нема…
Ой. ревнули воли,
Тіло везучи,
Заплакали чумаченьки,
Позаду йдучи…
А в неділеньку рано
Та вдарили в дзвін –
Це ж по тому чумакові,
Гей, гей,
Що ходив на Дін…
