Ой, на горі й сухий дуб: Вірш

Ой на горі й сухий дуб,
Гой, на горі й сухий дуб,
Ой, а в долині й орішок,
А в долині й орішок.

А в долині й орішок,
Подай, милий, голосок.
Ой, а як же ж мнє й голос дать,
Ой, а як же ж мнє й голос дать?

Ой, да в саду листоньки шумлять,
Ой, в саду листоньки шумлять,
Про нас люди говорять:
Говорили про тебе,
Гой, говорили й про тебе.

Ой, а шо ти ходиш до мене?
Ой, як ходиш то й ходи,
Гой, як ходиш то й ходи,
Ой, поговору й не роби.

Бо, як буде й поговор,
Бо, як буде й поговор,
Ой, да я не твоя й ти не мой.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Ой, на горі й сухий дуб":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Ой, на горі й сухий дуб: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.