Ой на лану, на ланочку,
Там лаяла мати дочку.
Ой лаяла, вговоряла,
Щоб з хлопцями не стояла.
Я гуляла, гулять буду,
Як любилась, так і буду.
Як ти, мати, така була,
Десь ти своє все забула.
- Наступний вірш → Питається Дніпр Тихого Дуная
- Попередній вірш → Віддавала мати доньку
(Оцінок ще немає)