Ой верше мій, верше,
Мій зелений верше,
Юж мі так не буде,
Як мі било перше.
Бо перше мі било
Барз мі добрі било,
Од свойой мамички
Не ходити било.
Не ходити било,
Кади я ходила,
Не любити било,
Кого я любила.
Яничку, златовлас,
Чом не ходиш до нас?
Ци ся мами боїш,
Ци о мя не стоїш?
Мами ся не бою
І о тебе стою.
Лем ся преокрутні
Злих язиків бою.
Бо тоти язики
Гірше ніж од меча,–
Порубат, посіче,
Лем кров не потече.
