Ой, високо, високо
Клен-дерево й од води,
Ой, хоч же він високо,
Таки листок упаде.
Таки листок упаде
І на Дунай попливе,
Ой, далеко, далеко
Мій батенько од мене.
Ой, хоч же він далеко,
Таки мене спом’яне,
Таки мене спом’яне
І дитятком назове.
Ой, десь моє дитятко
На чужій стороні,
На чужій стороні
А в чужого батенька.
А чи воно снідає,
Чи воно обідає,
Чи слізоньки вмиває
І хустонькою втирає.
Ані воно снідає,
Ні воно обідає,
Но слізоньки виливає,
Хустонькою втирає.
