Ой, з-за гори кам’яної
Голуби літають.
Не зазнав я розкошоньки –
Вже літа минають.
Запрягайте воли сірі,
Коні воронії,
Доганяйте літа мої,
Літа молодії.
Ой, догнали літа мої
На кленовім мості:
“Гей, вертайтесь, літа мої,
До мене хоч в гості!”
“Не вернемось, не вернемось –
Не маєм до кого:
То було б нас шанувати,
Як здоров’я свого!”
Ідуть літа мої
День за днями, літа за літами.
Літа ж мої молодії
Жаль мені за вами.
