Жити-пережити –
він боявся долі.
Як посохло жито
шукав вітру в полі.
Говорив із небом
як рипіли сосни.
Десь, за небокраєм
він знаходив сонце.
Замовляв Стрибога
як гроза буяла.
Душу його вкотре
віра воскрешала.
Коли били в дзвони,
Тінь його зникала…
…Лиш за димом ватри,
я його шукала…
- Наступний вірш → Оксана Лущевська – Відкриття
- Попередній вірш → Оксана Лущевська – Жовтень
(Оцінок ще немає)