Квітки любові розцвітають
Єдиний раз.
Вони ніколи не вмирають
І вічно в серце ранять нас.
Їх поє сонячне проміння,
Годує чиста пахощ піль.
В глибинах серця їх коріння:
Торкнеш квітки, а в серці біль.
Зламаєш їх, потопчеш в муках –
І хочеш їх навік забуть,
А кров тече і плаче в звуках,
А ніжні парості ростуть.
