Вона прийшла, як мрія довгождана,
І вийшли всі назустріч їй,
І всі кричали їй: «Осанна!
Благословенний ранок твій!»
І враз усмішкою гіркою
Її всміхаються уста…
І враз показує рукою
Нам на Голгофу! на хреста…
- Наступний вірш → Олександр Олесь – Вічне море вічно ллється
- Попередній вірш → Олександр Олесь – Вони – обідрані, розбуті
(Оцінок ще немає)