Пантелеймон Куліш – Абадонна: Вірш

Я вас намалював, недовірки святині,
Худителі ключа живого Гіпокрени.
Чудовищем гидким довіку на Вкраїні
Стояти буде образ ваш мерзенний.

І дітям матірки віддалеки на його,
Як на пекельний лик, показувати будуть,
Не зневажателя натхнення пресвятого,
І діти Абадонну не забудуть.

І, як в німих віках потоне Україна,
Наде ню чудищем гидким стояти буде
Моя гидотою безсмертная картина
Щоб гидували вами вічно люде.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Пантелеймон Куліш – Абадонна":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Пантелеймон Куліш – Абадонна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.