Як на Сибір колись ви засилали
Правдивих земляків московськими руками,
Так і мене сюди запакували,
Щоб я бесідував з одними мужиками,
Щоб картами п’яними забавлявся,
З підпанками тупими тільки знався.
Шкода і злості вашої, і праці:
Я розмовляю тут із богом Аполлоном,
Не дурників-панків, а муз і грацій
Збрираю в хуторі моєї ліри дзвоном.
З талантами всесвітніми тут знаюсь,
З Гомером і Шекспіром обіймаюсь.
