Пантелеймон Куліш – Заспів: Вірш

Збірка “Досвітки”

Удосвіта встав я… темно ще надворі…
Де-не-де по хатах ясне світло сяє,
Сяє ясне світло, як на небі зорі…
Дивуюсь, радію, у серця питаю:
“Скажи, віще серце, чи скоро світ буде?”

“Ой скоро світ буде,
Прокинуться люде,
У всяке віконце
Засіяє сонце…”

Ой ударю ж зразу
У струни живії:
Прокиньтесь, вставайте,
Старії й малії!

Віщуванням новим
Серце моє б’ється, —
Через край із серця
Рідне слово ллється…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Пантелеймон Куліш – Заспів":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Пантелеймон Куліш – Заспів: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.