Вірші класиків > Пантелеймон Куліш: Вірші > Пантелеймон Куліш – Вранці я встаю й питаю

Пантелеймон Куліш – Вранці я встаю й питаю: Вірш

Вранці я встаю й питаю:
Чи вона сьогодні буде?
Вечір знов занепадаю:
І сьогодні не прибуде!

Усю ніченьку німую
Я лежу без сну, сумую,
Ввезденіченьки мов сниться
Сон про любу, дорогую.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Пантелеймон Куліш
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Пантелеймон Куліш – Вранці я встаю й питаю":

Читати схожі вірші:

  1. Пантелеймон Куліш – Знов я серце упокорив
  2. Пантелеймон Куліш – Люблю я квітку, да котру, не знаю
  3. Пантелеймон Куліш – Предивний сон і звеселив
  4. Пантелеймон Куліш – Я бачив сон
  5. Пантелеймон Куліш – Чого кипить химерна кров
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Пантелеймон Куліш – Вранці я встаю й питаю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.