Скоро серпень надійде ясний
На поля неосяжні і сині.
Огнекрилих метеликів рій
Зазоріє в садах на шипшині.
Золотим павутинням злетить
Непорушна година спокою.
Стиглих яблук захочеш струсить —
І нараз досягаєш рукою.
Різнобарвна і плідна пора,
Соковиті і мудрі рослини.
Хто сказав, ніби квітка вмира,
Ніби сонце згасає щоднини?
Достигають, мов яблука, дні,
Червоніють їх радісні шати.
Я вклоняюсь усій далині:
Здрастуй, серпне ясний та багатий!
