Павло Глазовий – Базарне кохання: Вірш

Народила дитинчатко
Легковажна Ада.
Дід онукові не радий
І баба не рада.
— Як же звати його батька?
Федором? Іваном?
Ада дивиться спідлоба
Й каже: — Сулейманом.
— Звідкіля ж він, Сулейман той?
— Приїздив з Кавказу.
Я зустріла на базарі
Й полюбила зразу.
— Де ж він зараз, Сулейман той? —
Не вгаває мати. —
Із якого він району?
Ти ж могла спитати?
— Е, спитаєш! — злиться Ада, —
То ж така дубина
Зна по-нашому три слова:
«Руб за апелсина!»

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Базарне кохання":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Базарне кохання: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.