Народила дитинчатко
Легковажна Ада.
Дід онукові не радий
І баба не рада.
— Як же звати його батька?
Федором? Іваном?
Ада дивиться спідлоба
Й каже: — Сулейманом.
— Звідкіля ж він, Сулейман той?
— Приїздив з Кавказу.
Я зустріла на базарі
Й полюбила зразу.
— Де ж він зараз, Сулейман той? —
Не вгаває мати. —
Із якого він району?
Ти ж могла спитати?
— Е, спитаєш! — злиться Ада, —
То ж така дубина
Зна по-нашому три слова:
«Руб за апелсина!»
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Балакучий Пилип
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Джерело і фонтан