Виграв дід автомобіль,
Вивчивсь на шофера
І боїться над усе
Міліціонера,
Бо порушив десь права,
Як летів під гірку,
І пробив йому сержант
У талоні дірку.
Раз до міста мчався дід,
Щоб купити солі.
Той самісінький сержант
Стрів його у полі.
— Покажіть свої права, —
У віконце стука.
— Причепився, — дід бурчить. —
Не їзда, а мука.
Документи взяв сержант,
Витирає пальці.
— Чом залапані? — пита, —
Прямо наче в смальці.
— Ге, залапані, — старий
Став відразу цапа. —
Будуть чистими, як їх
Кожне стерво лапа.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Автобіолірика
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Босий учений
(1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)