Павло Глазовий – Історична паралель: Вірш

Чи у будень, чи в неділю Гнат сидить до ночі,
На спортивні передачі витріщивши очі.
Жінка гнівається: — Можна від нудьги померти.
Чи не краще подивитись фільми та концерти? —
Гнат у відповідь патяка: — В мудреця Сократа
Була жіночка Ксантипа, сильно язиката.
Якось, кажуть, той філософ думав свою думу,
А Ксантипа розходилась, наробила шуму:
«Мені нудно! Обізвися, бо вліплю по шиї!» —
І на голову Сократу вилила помиї.
А Сократ сказав спокійно: «Тут немає дива.
Грім гримів, а після грому почалася злива».—
Жінка круглими очима дивиться на Гната.
— Так це ти себе рівняєш, значить, до Сократа?
То ж мислитель був ведикий, створював ідеї,
А у тебе у довбешці — шайби та хокеї.
Ти належиш до бездумних тинів примітивних,
Що нічого не читають, крім новин спортивних.
Та якби була твоєю жінкою Ксантипа,
То й помий би пожаліла на такого типа.