Показує баба внучці
Священну картинку.
— Оце,— каже,— бачиш ясла,
А у них дитинку?
У ці ясла Христосика
Поклали малого.
Заховали Ісусика
Від Ірода злого.
— Задивилась на картинку .
Цікава онучка.
— Оце ніжка в Христосика.
Оце його ручка.
Оце лобик Ісусиків,
Оце його носик.
Дай я тебе поцілую,
Ісусик Христосик!
Це ж і тебе, маленького,
У ясла носили.
Це ж і тебе, гарненького,
Раненько будили.
Це ж і тебе виводили
Із теплої хатки,
Коли тобі дуже-дуже
Хотілося спатки.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Болільник
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Скажена макітра
(Оцінок ще немає)