Десь жив собі дивак один, не показний нічим.
У спорті він п’ятнадцять літ був чином керівним.
Весь час він лижників навчав, давав їм вказівки,
Як їм на лижах слід ходить і як тримать палки.
Хто б із трампліна не стрибав, він говорив: — Не те…
Не так на лижах стоїте, не так ви летите.—
І заявив один спортсмен:
— Ви не бурчіть, як дід.
На лижі станьте й покажіть, як нам стрибати слід.—
І чин той виліз на трамплін, і полетів, як птах.
…Знайшли його на третій день — гойдався на дротах.
Півлижі, палку й черевик за містом бачив хтось,
Але штанів його знайти ще й досі не вдалось.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Дзень-дзелень
- Попередній вірш → Павло Глазовий – В словниках немає
(Оцінок ще немає)