Разом з мамою і татком на канікули в село
Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло.
І до чого ж здивувалось городське те хлопченя,
Як на вулиці уздріло — що б ви думали? — коня.
Довго-довго із-зі тину придивлялося воно,
Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: — Но!
— Дядю, коник не поїде! — хлопчик вискочив на тин. —
Доки ви сиділи в хаті, з нього витік весь бензин.
- Наступний вірш → Павло Глазовий – Знаки
- Попередній вірш → Павло Глазовий – Медовий місяць
(Оцінок ще немає)