Павло Глазовий – Недрімайло: Вірш

Йде увечері Явдоха
З кухні заводської,
Пре каструлю здоровенну
Мимо прохідної.
Вахтер Фока Недрімайло
Пита у Явдохи:
— Що несеш ти у каструлі?
— Сироватки трохи.
— Ні, — говорить Недрімайло, —
Так не буде діла.
Зараз вилий сироватку!
Сісти захотіла?
Через тиждень знов Явдоха
З кухні заводської
Пре каструлю здоровенну
Мимо прохідної.
Невсипущий Недрімайло
Кинувсь до Явдохи:
— Ти чого це знов набрала?
— Та помийок трохи.
Аж підскочив Недрімайло:
— Вже береш помиї?
Вилий зараз же, негайно,
Бо вліплю по шиї.
Ще за тиждень знов Явдоха
З кухні заводської
Пре каструлю здоровенну
Мимо прохідної.
— Що несеш? — вахтер питає.
— Кісточки для кішки.
— Викинь зараз із каструлі
І не строй тут смішки!

Недрімайло дуже пильний,
Хоч скупий на фрази.
Він затримав так Явдоху
Двадцять і два рази.
За той час, коли цей цербер
Був на караулі,
Тітка вкрала із їдальні
Двадцять дві каструлі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Недрімайло":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Недрімайло: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.