Павло Глазовий – Піжмурки: Вірш

Повернувсь Кузьма додому. У квартирі — сивий дим
— Хто курив? — питає жінку. — Чи не хахаль твій Максим? —
Загляда в кутки, під ліжка, покривала підійма
І приказує сердито: — Тут нема… І тут нема…
Потім дверці гардероба не вагаючись потяг.
Глядь: сидить сусідський Жора — більше метра у плечах.
Обдивився здоровила ошелешений Кузьма,
Зачинив тихенько дверці і сказав: — І тут нема…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Піжмурки":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Павло Глазовий – Піжмурки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.