Павло Глазовий – Нема дурних: Вірш

Купивши пляшку коньяку в крамниці “Бакалія”,
Звернувся чемно покупець до продавця Мусія:
— Скажіть, чому це ви мені так просто ткнули пляшку?
Ану, візьміть її назад і загорніть в бумажку.
Так можна настрій зіпсувать на цілий день людині.
Усюди ж пишуть: продавці всміхатися повинні. —
Мусій скривився:
— От чудак! Не на таких нарвався.
Він, понімаєш, п’є коньяк, а я щоб улибався.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 4,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Павло Глазовий – Нема дурних":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Павло Глазовий – Нема дурних: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.